На початку весняної пори ми вшановуємо Великого Кобзаря, світоча українського народу Тараса Шевченка. 9 березня минає 208-ма річниця від його дня народження, 10 березня-161 річниця з дня його смерті.

Ці дві дати – світла і трагічна – в уяві кожного українця переплітаються у вінок щемливої синівської любові до нашого духовного батька, людини-велета, котра все життя поклала на вівтар служіння своєму народові, його захисту й возвеличення.

Майдан, Революція Гідності у черговий раз пробудили в наших душах незламний Шевченківський дух до становлення й розбудови Української незалежної держави, її утвердження в європейській спільноті.

Сповнені любов'ю до рідної землі, прагненням зробити життя українців гідним і достойним з натхненням звучать слова Тараса і сьогодні, коли Україна розбудовуючись, змушена захищати власний дім – незалежну, демократичну, суверенну державу.

Переконані, що вони є і будуть важливим орієнтиром та дороговказом на подальшому шляху державотворення і демократизації суспільства. Будуймо всією громадою свій дім – у злагоді, мирі та любові, щоб діти наші і внуки отримали у спадок державу, яку заповідав нам Великий Кобзар. Нехай святе Шевченкове ім'я об'єднає нас усіх незалежно від поглядів та переконань задля щасливого майбутнього рідного народу.

Шевченка повинен знати кожен, адже "Кобзар" – це друга Біблія для українців. Розгортаєш, і: "Ну що б, здавалося слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б'ється – ожива, як їх почує...". І слова Шевченка – справді особливі, зокрема тим, що актуальні й досі. На даний час чобіт російського окупанта ступив на нашу землю. Українці піднялися на захист своєї держави і ми обов' язково переможемо. Закликом до боротьби є слова нашого Пророка:

"Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас сила

І воля святая!"

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!