ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПОЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ

У 1932-1934 роках велося будівництво триповерхової школи в селі Моквин за кошти зібрані із селян.

В 1934 році було закінчено будівництво приміщення. Одночасно з будівництвом проводилося облаштування території. Відбувалася посадка дерев.

Велике значення для розвитку освіти, крім школи, відігравала діяльність "Просвіти". Зокрема в селі діяв хор "Просвіти".

В 1936 році один вчитель навчав три групи дітей, всього 36 чоловік. Навчання велося польською мовою, одна година була українською мовою навчання. Водночас в селі збільшується кількість освічених людей, які вміють вже читати, писати, рахувати. За свідченнями старожилів за чотири роки навчання діти здобували чимало знань.

В 1939 році між Сталіним і Гітлером було підписано "Пакт Рітентропа-Молотова", згідно якого наші землі увійшли до СРСР. В кінці вересня 1939 року в Моквин увійшли більшовицькі війська. Внаслідок цих подій виїжджають із села вчителі, зокрема, В. Якубовський. В цьому ж році було обрано органи народної влади. Перші голови Походзіло Фадей Григорович і Харчук Антон Степанович приклали чимало зусиль для відновлення навчання в школі.

У 1940 році в Моквині було відкрито школу з українською мовою навчання, сільський клуб, хату читальню. Школярів навчали в основному місцеві жителі Харчук Софія Іванівна, Рудіон Петро Михайлович. 8 липня 1941 року в село вдерлися фашисти. Спочатку діти періодично відвідували школу. Але в 1943 році школу було спалено. 8 січня 1944 року 121-ша Гвардійська стрілецька дивізія і партизанський загін Маликова визволили Моквин. Нажаль чимало мешканців села постраждало від цієї війни. Щоб налагодити життя людей з Києва і Рівного до Моквина прибували кваліфіковані спеціалісти.

Після війни в населеному пункт і знову почала працювати початкова школа, яка знову займала орендовані приміщення в будинку по вулиці Леніна (нині Надслучанська 14).Для мало писемної молоді було відкрито третій і четвертий класи, де навчалося 31 чол. Навчання проводили місцеві жителі Галайчук Єва Хомівна, Лелюк Надія Кіндратівна, Чернюшок Володимир Михайлович, які не мали педагогічної освіти. Зважаючи на низький освітній рівень багатьох мешканців села, в хаті-читальні організували колективні читання літератури. До села приїздили лектори , демонстрували кінофільми.

У 1946 році в село Моквин прибули вчителі з спеціальною педагогічною освітою і повністю відбудовано школу.

Серед таких були: Ходико (Чернюшок) Стефанія Тимофіївна, яка завідувала школою, та Моклюк Марія Антонівна. З кожним наступним роком до населеного пункту прибували нові спеціалісти. У 1947 році - Дика Паша Антонівна, вчитель російської мови та літератури- Косенко Федір Васильович. 1948 – Гончар Ніна Володимирівна, Моцна Юлія Петрівна, Власю Надія Марківна, яка працювала менше одного року, Рибацька Розалія Петрівна – завідуюча Новомоквинською школою, 1949 році Павлюченко Любов Архипівна, Карпинська Надія Гордіївна.

З 1946 року діти мали можливість здобувати семирічну освіту. Навчання велося українською мовою.

В 1949 році почала працювати на педагогічній ниві жителька Моквина Карпінська Надія Гордіївна, а в 1951 Хилюк (Росоха) Ганна Константинівна, які здобували вищу освіту. Це були перші вчителі вихідці з колишнього бідного поліського села. У 1949 році відбувся перший випуск учнів 7 класу кількістю 12 чоловік.

Серед випускників була учениця Хилюк Єва Пилипівна, жителька села, яка невдовзі після школи здобула спеціальну педагогічну освіту.

У 1950 році було повністю відбудовано школу, в якій без філій, що діяли на хуторах, навчалося 416 учнів. В школі працювало 15 вчителів: Іванченко Євдокія Семенівна, Мудрицька Марія Опанасівна, Побережна Надія Антонівна, Бондаренко Меланія Дмитрівна, Якименко Поліна Константинівна, Моцна Юлія Петрівна, Литвиненко Галина Вікторівна , Косенко Федір Васильович, Анісімова Галина Василівна, Чернюшок Стефанія Тимофіївна, Дика Паша Андріївна, Бунецька Марія Павлівна. В наступному році відбулося поповнення педагогічного колективу. До школи прийшли працювати вчителі Коростель В. В.- вчитель фізичної культури і військової підготовки та вчитель математики Оглізньова А. К.

У 1954 році відбувся перший випуск учнів 10-го клас у Моквинської середньої школи у складі 17 чоловік. Класними керівниками були Анісімова Галина Василівна, а пізніше Яреш Леонід Павлович. Після закінченн школи випускники продовжували навчатися, працювати в межах всієї України та колишнього Радянського Союзу. Нажаль, на сьогоднішній день більшості з них немає серед нас. В подальшому житті випускники зустрічались через 20 і 25 років.

У 1955 році відбувся другий випуск учнів. В 10-му класі навчалося 15 учнів, класним керівником була Ірина Теодорівна. Більшість випускників школи продовжили навчання. Багато з них стали військовими, інженерами.На шлях педагогічної ниви стала вчителька початкових класів Гончар Ніна Володимирівна. В 1956 році навчальний заклад закінчило 15 випускників. Вчителями закладу стали Попадич М. І. і Гашин М. Д., які навчали наймолодших учнів класу. Лише нещодавно вони закінчили свою педагогічну діяльність. З кожним наступним роком кількість випускників змінювалась (1957- 17 учнів, 1958- 21 учень, 1959- 17 учнів). Водночас до школи прийшли працювати в майбутньому хороші вчителі та керівники.

Це Ращик О. П. (директор школи), Закидальський В. М . (вчитель фізики), Закидальська П. М.(вчитель хімії) Росоха Г. К. та Стрончук В. К. (вчителі початкових класів).

На початку 60х рр. помітилося значне скорочення темпів розвитку народного господарства СРСР. Стало очевидним, що радянська соціально-економічна та політична система стала вичерпувати можливості свого розвитку. Реформування суспільства, що відбулося після ХХ зїзду КПРС, позначилося на стані освіти. Цю сферу, яку партія розглядала як частину своєї ідеологічної системи, періодично намагалися реформувати.Наприкінці 1958 р. було опубліковано закон "Про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток системи народної освіти в СРСР", який був про дубльований Верховною Радою України у квітні 1959 року. Згідно із цим законом семи і десятирічні школи було перетворено на восьмирічні (обов'язкові) та одинадцятирічні загальноосвітні трудові політехнічні з виробничою проминкою, що нагадувало попередні уніфіковані трудові школи. Випускники середніх шкіл, за винятком 20% кращих учнів, зобов'язані були принаймні 2 роки попрацювати перед вступом у вузи. Саме тому велика увага приділялась зміцненню матеріально технічної бази. Проте цей закон було використано для русифікації української школи. Тому в навчальному закладі побільшало уроків російської мови і літератури.

В наступному 1960 році відбувся черговий випуск учнів 10 класу, в якому навчалося 17 учнів. Серед учнів цього випуску навчалися люди, які принесли славу своєму рідному краю. Зокрема, це – Кондратюк Андрій Володимирович – письменник, Галагаз Євгенія Іванівна – Професор Волинського державного університету ім. Л. Українки, автора понад 60 наукових праць.

Першою вчителькою була Кузьмінчук Ганна Корніївна, а класним керівником – Грицюта Олена Сергіївна.

У 1961 році в Моквинській середній школі навчалося 492 учні. В 9-11 класах було введено виробниче навчання. Учні разом із здобуттям основ наук здобули спеціальність слюсаря, токаря, паперовика.

Поповнюється педагогічний колектив новими кадрами. У випускному класі навчається 17 учнів, серед яких були майбутні вчителі навчального закладу: Околович Марія Дмитрівна, Горбатюк Ганна Іванівна, військові, робітники, інженери. Класним керівником класу був Закидальський В. М .,а першою вчителькою була Моцн Юлія Петрівна.

В 1962 році навчальний заклад закінчили 17 випускників. Педагогічний колектив поповнило молоде покоління - Дурава Майя Архипівна (вчитель німецької мови), Кравчук Валентина Олексіївна (вчитель математики), а вже наступного року у самостійне життя пішло 12 старшокласників. До школи приходять вчителі історії - Кравчук Георгій Васильович (в майбутньому довгий час до 1998р. обіймав посаду завуча з виховної роботи) та Потапчук В'ячеслав Антонович. В 1964 році в школі не було випускних класів, але збільшується педагогічний колектив (Прибувають вчитель біології - Хоменко Юрій Кирилович, який з 1981р. обійняв посаду сільського голови с. Моквина та Фурсяк Марія Семенівна – вчитель математики).

В 1965 році 44 учні закінчили навчання в навчальному закладі. Першими вчителями були Кузьмінчук Ганна Корніївна, Завальнюк Ольга Кіндратівна, а класними керівниками: Анісімова Галина Василівна, Карпінська Олександра Петрівна та Закидальський Віталій Миколайович. З 1966 року почалося впровадження загальнообов'язкової середньої освіти. Процес переходу тривав до 1976 року. Одночасно почалося впровадження централізації управління освітою.

У 1966 році зі стін рідної школи у світ випурхнули 24 одинадцятикласники. Це був дванадцятий випуск школи. Директор школи Кондратюк Дарія Самойлівна прийняла цих учнів до першого класу і випустила в самостійне життя. Класним керівником був Кемпа Григорій Іванович. 8 випускників цього випуску здобули вищу освіту, 5 середню спеціальну, решта випускників здобули робітничі професії. Педагогічний колектив поповнила вчитель російської мови та літератури Квартенко О. Ф. В цьому ж році директором школи було призначено Лафінчука Миколу Васильовича, який працював на даній посаді до 1971 року. Першим випуском Миколи Васильовича став випуск 1967 року, у складі 28 чоловік. Першими вчителями цих учнів були Черню шок Степанида Тимофіївна та Мамчур Надія Гордіївна, а класний керівник Фурсяк Марія Семенівна. Більшість учнів класу здобули середню спеціальну освіту, працювали на керівничих посадах різних підприємств. Першим вчителем якого прийняв на роботу Микола Васильович була Околович Марія Дмитрівна - вчитель початкових класів.

У 1968 році в навчальному закладі введено посаду організатора позакласної та позашкільної роботи. Вперше цю посаду отримала Ткаченко Марія Іванівна, а з 1971 року Кравчук Георгій Васильович. Поповнився колектив новими вчителями. Серед випускників 1969 року була письменниця, вчитель української мови і літератури Харчук Надія Адамівна.

В наступному 1970 році школу закінчили 35 учнів.

У 1971 році директором школи було призначено Карпінську Олександру Петрівну, яка працювала на даній посаді до 1978 року. Навчалося 778 учнів та працювало 52 вчителі. Вийшли із стін школи два класи по 26 чоловік. Першими вчителями були Величко Марія Опанасівна (1-2клас), Страпчук Віра Костянтинівна(3 клас), Галайчук Юлія Петрівна та Кар пінська Надія Гордіївна. Випускали ж учнів класні керівники: Радич В'ячеслав Степанович, Дурава Майя Архипівна та Закидальська Поліна Максимівна.

Учні цього року випуску організували ансамбль "Катюша". Неодноразово займали призові місця на конкурсах, на сцені Березного. Також з виступами вчителі (1968р. - Сульжик Н. П., українська мова і література, 1970 - Демидюк А. Ф., географія, 1971 - Бокало М. Г., Венерик О. І. - математика, Горбатюк А. М. - вчитель трудового навчання).

В наступних 1972 і 1973 роках у випускних класах навчалося відповідно 28 і 32 учні. Переважна більшість учнів продовжила навчання, але окремі відразу ж пішли працювати.

СУЧАСНА ШКОЛА

1974 рік став визначним в історії освіти села Моквин, тому що добудували приміщення школи. Навчання з тих пір почало здійснюватись в одну зміну. Школа перейшла на кабінетну систему, яких нараховувалося 23, з"явився спортивний зал та бібліотека. Під час урочистого відкриття школи біля парадного входу в спеціальну нішу був покладений лист "Нащадкам 2017 року". В листі написано про завдання та проблеми над якими працював педагогічний та учнівський колектив, весь склад працівників школи, кількість учнів і т.д. Право покласти лист було надано учениці 10-го класу Рудіон Валентині.

Відкриття нового приміщення дало можливість по новому розвивати творчу активність школярів. Прилади фізико-технічного гуртка вчителя Закидальського В. М. експонувалися в Москві на ВНГВ (Всесоюзна Народно-Господарська Виставка). Учні географічного гуртка вч. Карпінської О. П. брали участь в республіканських читаннях м. Києва в республіканських змаганнях по туристичному багатоборстві. Вчителі математики, фізики, географії, хімії завжди посилали своїх учнів на обласні олімпіади.

Кількість учнів в школі поступово почала зменшуватися, але кількість випускників була досить великою. У 1975 році школу закінчили 57 випускників. Першими вчителями були Гончар Ніна Володимирівна та Галайчук Юлія Петрівна, а випустили учнів класні керівники Потапчик Вічеслав Антонович, Закидальська Поліна Максимівна, Яреш Леонід Павлович.

Відбуваються зміни в педагогічному колективі.Певна частина вчителів покидають навчальний заклад,а на зміну їм приходить молоде покоління вчителів. Відбуваються зміни педагогічного колективу. На зміну старшому поколінню приходить молоде. Серед них були : Рудик Микола Дмитрович, Кирильчук Віра Євгенівна, Мазепа Михайло Володимирович, Мигелюк Тетяна Андріївна, Нагорна Марія Григорівна, Нересниця Галина Сергіївна, Онісімова Олександра Тимофіївна. В наступному 1976 році випускниками стали 62 учні, які продовжували навчатися в середніх спеціальних та вищих навчальних закладах. Перші вчителі вже були досвідченими педагогами, це - Страпчук Віра Костянтинівна та Карпінська Надія Гордіївна, яка продовжила роботу з учнями і в старших класах. В паралельному класі класним керівником був Хоменко Юрій Кирилович. В 1977 році відбувся один із найбільших випусків в школи — 60 учнів. Велика кількість випускників здобули в майбутньому вищу, середню спеціальну освіту. 1978 рік - 45 учнів закінчують навчальний заклад, колектив поповнився молодими вчителями – Марковець Раїсою Михайлівною, Шульжук Надією Федорівною, Цимбалюк Ганною Григорівною. Починаючи з 1 вересня 1978 рок директором школи став Довмат Іван Федорович, який на цій посаді до 1980 року. За його часів розпочалося будівництво пришкільного інтернату, оскільки у 70-80-ті роки школа перебуває на повному державном фінансуванні. У 1979 році школу закінчили 55 учнів.

Першими вчителями були хороші вчителі Понадич Марія Іванівна та Гончар Ніна Володимирівна. Протягом навчання учнів у них було 4 класні керівники: Бокало Марія Григорівна, Ляшик Іван Олександрович, Потапчук В'ячеслав Антонович, Лафінчук Олександра Федорівна. Велика кількість учнів стали медичними працівниками, вчителями, юридичними працівниками, інженерами. Учень Галайчук Леонід Іванович є директором заводу холодильних установ в місті Києві, а Пилипака Олександр Федорович є нинішним міським головою міста Березного. В цьому ж році в школу приходять нові вчителі: Тихончук Ганна Іванівна - вчитель біології, Андрощук Люба Панасівна - вчитель фізики, Походзіло Ганна Сергіївна.

З 1980 року по 2008 рік очолював педагогічний, технічний та учнівський колектив Шнайдер Володимир Петрович.

Саме в цьому році відбувся найбільший в історії школи випуск, її випускниками стали 76 учнів. У 1981 році у власне життя пішло 58 випускників, і в 1982 році - 54. До школи вперше вступають вчителі: Кондратюк Леся Іванівна, Шнайдер Ангеліна Олегівна. У 1983 році випускниками школи було 52 учні. Учні класів брали активну участь у громадській робот і школи. Перших вчителів було багато, а класним керівником була Нагорна Марія Григорівна. В наступному році в доросле життя пішли 59 випускників. Першою вчителькою яка повністю пройшла молодшу школу була Стрончук Віра Костянтинівна. А класними керівниками Лафінчук Олександра Федорівна та Сульжик Надія Петрівна.

В 1985 році Першотравневій середній та Новомоквинській восьмирічній школах навчалося 580 учнів. Яких навчало 43 вчителі. При школі діє інтернат на 22 учні. Одночасно розпочалося будівництво нового інтернату на 100 місць. У ньому мали проживати учні, які живуть далеко від школи.

Учні школи мають можливість безкоштовно користуватися під ручниками.

65 учнів стали випускниками (класні керівники – Цимбалюк Ганна Григорівна, Фурсяк Марія Семенівна), прибувають нові кадри (Хилюк Раїса Василівна - вчитель російської мови та літератури, Цимбалюк Анатолій Іванович - вчитель хімії). В 1986 році навчальний заклад закінчують 50 учнів (класні керівники - Тихончук Ганна Іванівна, Кравчук Валентина Олексіївна), а в 1987 році навчальний заклад закінчують 48 випускників. В наступні роки кількість випускників зменшується: 1988р. - 47 (класні керівники – Закидальський Віталій Миколайович, Закидальська Поліна Максимівна), 1989 - 26 учнів, 1990 р. - 42, 1991р. - 42 випускники. У 1988 році в новозбудованому приміщенні сільської ради почала діяти сучасна сільська бібліотека, яка дала можливість учням добувати ще глибші знання. Великої поваги заслуговує праця бібліотекарів Вознюк Л. В. та Словінської В. І.

З 1991 року наша держава стає незалежною. Змінюються приорітети розвитку освіти, в минуле відходять комсомол, піонери і т.д. За роки незалежності змінився вигляд, змінилися вчителі, сучасними стають класи, зміцнюється матеріально-технічна база. Велика частина вчителів є місцевими випускниками, медалістами. Учні навчального закладу є постійними учасниками і призерами районних і обласних олімпіад, конкурсів, змагань.

Колективом робиться все необхідне, щоб школярі могли здобути міцні знання. В 2001 році Моквинську середню школу реорганізовано в гімназію, а в 2005 році в навчально-виховний комплекс "Гімназія загальноосвітня школа І - ступеня". В 2009 році школа відзначала свій 75-річний ювілей. В 2020 році Моквинський НВК "Гімназія - І ступеня" реорганізовано в Моквинський ліцей Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області.  За час свого існування школа дала не одному поколінню учнів путівку в життя. Серед випускників школи є доктори та кандидати наук, пілоти, медичні працівники, військові, вчителі, письменники.