Україно моя, найчарівніший краю,
Де билини, казки і легенди живуть.
Линуть щирі пісні із зеленого гаю,
І струмочки з джерел відправляються в путь.
Тут усе найрідніше, найкраще, пісенне,
Рушники вишивані й простори ясні,
Дороге, миле серцю, святкове й буденне,
Й вишиванка, що в спадок дісталась мені.

                                                          Не цурайтесь традицій своїх, добрі люди,
                                                          Оберегів святих, що живуть у віках.
                                                          Бо без них українців із нас вже не буде,
                                                          Як і квітів зимою у білих полях.

Українська вишивка – це найбільш улюблений вид народної творчості українського народу, це його краса та гордість. Вишивка – це схвильована розповідь про думки та почуття людини, поетичне осмислення природи, світ натхненних образів, що сягають своїм корінням далекого минулого.
17 травня у навчальному закладі з нагоди Дня вишиванки у 10 класі було проведено годину спілкування «Вишиванка єднає нас», метою якої було розширити і збагатити знання учнів про особливості національних оберегів, а саме – вишиту сорочку та рушники та їх значимість для українського народу. Учні декламували вірші, співали українські пісні про вишиванку, танцювали танець із рушниками і взяли активну участь у тематичній вікторині.