Небесна сотня, була покликана і відібрана Богом
зупинити зло, і вони це зробили.
Без зброї, незахищені,
тільки своїм відкритим серцем і любов'ю.
Своєю самопожертвою вони
волають, наказують, –
«Живи, Україно, живи».
«Живи!» - «бо ми за це померли...
20 лютого 2018 року в закладі освіти з метою увічнення великої людськості, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, українських захисників, які полягли, і тих, які сьогодні зі зброєю в руках захищають суверенітет України проведено літературно – музичну композицію «А їх уже зустріли небеса!», яку підготували учнівське самоврядування на чолі з педагогом-організатором Чудінович С.Б.
Важко було стримати емоції, коли до зали зайшли учасники АТО та Євромайдану: Гов'ядовський Юрій Леонідович, Марчук Сергій Іванович, Семенчук Юрій Максимович, Мамчур Василь Анатолійович.
Зі слів воїнів-захисників стало зрозуміло, що вони дивляться на події та на людей, вимірюючи цінність кожного слова і вчинку дуже чіткими критеріями, котрі верховодять у тій реальності, де лунають вибухи і свистять кулі. Проте вони залишаються звичайними чуйними і відкритими людьми, які радіють кожній дитячій посмішці, які люблять життя і хочуть миру.
Дитячі очі світилися вдячністю і гордістю, адже їм пощастило поспілкуватися зі справжніми героями. А воїни, насолоджувалися розмовою, вони вловлювали кожен звук, реагували на кожен рух. Здавалося, намагалися запам'ятати все, що діється в солдатській душі сьогодні... бо вже завтра знову в дорогу, знову на схід. А там усе по-іншому: не шкільний дзвінок бентежить душу, а звук вистрілу убиває тишу; не фотоспалах полохає погляд, а жахливі заграви вибухів засліплюють очі. Туди не хочеться, але треба. Треба заради майбутнього, заради дітей, заради України.
Присутніх на святі вшановували піснями, інсценізаціями віршів, квітами.
Вшанували Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання, подякували Героям за їхню мужність та відвагу.
Хочеться вірити, що через короткий час у нашій неньці – Україні запанує довгоочікуваний мир. Ми можемо і хочемо бути процвітаючою європейською державою. Нарешті закінчаться всі негаразди і на думку приходять слова нашого Гімну «Запануєм і ми браття у своїй сторонці».